Поліестер як матеріал відомий уже давно. Хоча створений він був у 1945 році, у текстильній промисловості почали його активно використовувати лише у 60-х роках ХХ століття. Спершу з цієї синтетичної тканини виготовляли вантажні контейнери та пакувальну тару, а згодом вона знайшла застосування у виробництві текстилю.
Сьогодні тканина з поліестеру є однією з найпопулярніших серед матеріалів штучного походження. Вироби можуть бути як зі 100% поліестеру, так і зі змішаним складом у поєднанні з натуральними волокнами.
Основною сировиною для виготовлення цього синтетичного волокна є продукти нафтопереробки. Технологічний процес складний, але головні етапи такі:
Саме на етапі створення нитки визначаються властивості майбутньої тканини з поліестеру, надаючи їй певну форму:
Ознайомившись зі складом поліестерової тканини, варто відзначити її головні переваги:
Недолік — слабка повітропроникність і низька здатність поглинати вологу, що може зменшувати комфорт при використанні поліестерових виробів.
Окрім чистого використання, поліестер часто поєднують з іншими волокнами, отримуючи унікальні матеріали з поліпшеними властивостями.
Тканина стає більш еластичною, пружною, зносостійкою та має шовковисту текстуру. Використовується переважно для пошиття жіночої білизни.
Покращується повітропроникність і еластичність у порівнянні з чистим поліестером. Такий склад застосовується для виготовлення панчішних виробів. Недолік — колір швидко тьмяніє, а білі речі з часом жовтіють.
Поєднання бавовни та поліестеру надає тканині кращих характеристик: вона “дихає”, добре вбирає вологу, гіпоалергенна, не сідає та не розтягується, служить довго. З такої тканини шиють постільну білизну та верхній одяг.
Попри те, що поліестер є синтетикою, він потребує дотримання певних правил догляду:
Сучасний поліестер — це вже не той матеріал, що використовувався кілька десятиліть тому. Завдяки поєднанню з іншими волокнами він стає міцнішим, практичнішим, зручнішим у використанні та доступнішим за ціною.